У жовтні 2023 року вступила в дію нова редакція Закону України «Про імміграцію», яка містить багато важливих змін.
Давайте розглянемо, що змінилось в законі про імміграцію в Україну.
- Скорочено строк розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію з 1 року до 6 місяців.
- З’явилася нова підстава для отримання дозволу на імміграцію – безперервне проживання на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом останніх 5 років (окрім студентів). Під безперервним проживанням мається на увазі проживання особи в Україні, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за один рік – 180 днів (не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України).
Тобто, якщо іноземець:
- 5 років обмінював посвідки на тій самій підставі (дозволеним винятком є зміна підстави на возз’єднання сім’ї з громадянином України через шлюб);
- не мав перерви між посвідками;
- не перевищував дозволену кількість днів перебування поза Україною,
він має право подати заяву на отримання дозволу на імміграцію в Україну.
- Спрощуються процедури надання дозволу на імміграцію членам родини іноземних висококваліфікованих спеціалістів та робітників, гостра потреба у яких є відчутною для економіки України.
- Вдосконалено квотний принцип надання дозволу на імміграцію, а саме: квота запроваджуватиметься не щорічно, а тільки у разі погіршення міграційної ситуації в Україні – якщо питома вага іммігрантів у загальній чисельності населення України перевищуватиме 10 відсотків.
- Також до закону додали нову статтю, яка визначає умови, за яких шлюб з громадянином України або іноземцем, який має право на постійне проживання в Україні, не є підставою для отримання дозволу на імміграцію:
-
- один з подружжя отримав матеріальну компенсацію в обмін на згоду вступити в шлюб (якщо це не є обов’язковим для укладення шлюбу за межами України);
- подружжя не проживає спільно та не пов’язане побутом;
- подружжя не зустрічалось і не спілкувалось до укладення шлюбу;
- подружжя не володіє зрозумілою для обох мовою;
- один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не було визнано підставою для надання дозволу на імміграцію;
- подружжя не володіє особистою інформацією один про одного (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань)
- відмова особи від особистої присутності її чоловіка або дружини під час подання нею заяви про надання дозволу на імміграцію;
- відмова кожного з подружжя від надання письмової згоди на проходження співбесіди та письмових тестів.
- Тепер іноземець, який вступив у шлюб із іммігрантом, отримує право на подачу заяви про отримання дозволу на імміграцію після 2 років перебування у шлюбі (раніше це можна було зробити одразу після укладення шлюбу). З цієї норми виникає питання, як іноземцю документуватися для легального проживання в Україні протягом перших двох років шлюбу, якщо видача посвідки на тимчасове проживання для цих категорій наразі не передбачена.
- Збільшений розмір адміністративного збору за подання заяви для отримання дозволу на імміграцію – тепер він становить 0,5 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У 2024 році це 1 514 грн.
Якщо Ви сумніваєтесь з приводу того, чи є у Вас підстава для отримання дозволу на імміграцію в Україну, або бажаєте отримати кваліфіковану допомогу з підготовки документів та супроводу при подачі, звертайтеся до Residence Law Firm. Детальніше про послугу можна дізнатися за цим посиланням.
